-
1 свобода і необхідність
СВОБОДА і НЕОБХІДНІСТЬ - філософські категорії, що відбивають одну з основних властивостей людини - суперечливе відношення об'єктивних законів природи та суспільства і піднесення над ними завдяки свідомій діяльності. Ця проблема виникла ще в античній філософії, міфології і літературі. Класичним виразом відношення С. і Н. був цикл легенд про Едипа та їх відтворення в Софоклових трагедіях, де свобода індивіда цілком поглиналася сліпою необхідністю долі, фатуму, року. Епікур першим зробив спробу теоретично подолати таку необхідність, припустивши у своїй атомістиці самочинне, довільне відхилення атомів від прямої лінії, що було підставою для пояснення реальної свободи людей. У Новий час ця проблема отримала нові імпульси для свого осмислення завдяки розвитку знань про закономірні зв'язки дійсності і активності людей в їх теоретичному і практичному освоєнні С. піноза визначив свободу як пізнання необхідності. Така свобода мала етичний зміст: пізнаючи речі як необхідні, душа набуває більшої влади над своїми пристрастями, афектами і менше страждає від них. Аналогічне визначення свободи дав Гегель, який поклав його в основу розуміння історії: на його думку, всесвітня історія є прогрес в усвідомленні свободи, прогрес, який потрібно пізнати в його необхідності. В історичному плані свобода постає як властивість свободної діяльності людини і не зводиться до її пізнання. Це знайшло відображення у трактуванні її Енгельсом: свобода полягає в заснованому на пізнанні необхідностей пануванні людини над собою й над зовнішньою природою. Наведені визначення мають певний сенс, бо без свідомості, пізнання і реальної діяльності свободи не існує. Але вони й обмежені, бо сукупність зв'язків дійсності не вичерпується необхідністю. Розширення і поглиблення поняття свободи відбулося після того, як було доведено, що необхідність пов'язана з випадковістю, можливостями, умовами як атрибутами дійсності і діяльності. Наявність можливостей дозволяє робити вибір серед них. Залежно від умов існування людини свобода завжди має ситуативно й історично обумовлений характер і зміст. Абсолютна свобода, тобто свобода без будь-якої детермінації (див. детермінізм), приписується лише Богові або людині в деяких варіантах негативної діалектики.М. БулатовФілософський енциклопедичний словник > свобода і необхідність
-
2 свобода
свобода ж Frei|heit f c демократические свободы die demokratischen Frei|heiten свобода слова Redefrei|heit f свобода печати Pressefrei|heit f предоставить кому-л. свободу действий jem. (D) freie Hand lassen* выпустить на свободу freilassen* vt, auf freien Fuß setzen vt предоставить кому-л. полную свободу выбора jem. (D) freie Wahl lassen* пользоваться свободой Frei|heit genießen* на свободе frei, auf freiem Fuße -
3 свобода
свобода ж η ελευθερία, η λευτεριά; \свобода слова η. ελευθερία του λόγου· \свобода печати η ελευθεροτυπία, η ελευθερία του τύπου· гражданские \свободаы οι πολιτικές (или δημοκρατικές) ελευθερίες* * *жη ελευθερία, η λευτεριάсвобо́да сло́ва — η ελευθερία του λόγου
свобо́да печа́ти — η ελευθεροτυπία, η ελευθερία του τύπου
гражда́нские свобо́ды — οι πολιτικές ( или δημοκρατικές) ελευθερίες
-
4 свобода
свобода* * *свобода́ жсвобода -
5 свобода волі
СВОБОДА ВОЛІ - здатність суб'єкта вільно визначати сутнісні підстави власного водіння; своєрідна похідна від волі загалом, що уможливлює моральноетичну значущість останньої. Філософська проблема С. в. висуває питання не про те, як людині "дати волю" власній волі (що можна вважати лише однією з граничних її інтерпретацій), а про завбачувану в людині здатність бути вільною від примусовості власної волі і, отже, свободно й відповідально обирати власні мотиви і цінності і, зрештою, власне діюче "Я". Аналітичний інтерес до проблеми С. в. проходить крізь усю історію філософії, від софістів і Сократа до таких напрямів філософської думки XX ст., як персоналізм, екзистенціалізм, сучасна філософія релігії та ін. Проблема С. в. не заторкує можливості реалізації самої дії суб'єкта на підставі наявного волевияву; йдеться лише про самий цей волевияв і його внутрішні підстави. Цілком очевидно, що людина, яка не є свободною відносно власного воління, нездатна й відповідати за свої дії, не є їхнім "автором", що підриває основи людської духовності й моралі. Тим часом визнання С. в. пов'язане з цілою низкою філософських проблем, серед яких: загроза "дурної" безконечності при розгляді граничних підстав "боління самої волі"; обмеженість антитези індетермінізму і фаталізму для осмислення ситуації, в якій ідеться саме про подолання "фатальної" приреченості волі на самореалізацію; необхідність суміщення концепції самототожності суб'єкта (без чого годі говорити про його самовизначення) і концепції дистанціювання "Я" обираючого від "Я" як предмета вибору (поза якою в даному контексті поняття "свобода" втрачає свій сенс). У царині теології до цього додається ще специфічна проблематика поєднання людської С. в. й божественної предестинації (див. Августин), теодицеї та ін С. правжня С. в. як здатність людини обирати власне воління передбачає не байдужість до конкретного змісту останнього (т. зв. liberum arbitrium indifferentiae), а глибину й багатомірність самої людської суб'єктивності.В. Малахов -
6 свобода
свобода Freiheit -
7 свобода действий
свобода действий freihand -
8 свобода действий
свобода действий freihändig -
9 свобода
свободаחוֹפֶש ז'; חֵירוּת נ'; דרוֹר ז'* * *דרורחופש חופשיות חירות עצמאות שחרור -
10 свобода действий
свобода действийקַרט בּלַנש ז'; חוֹפֶש פְּעוּלָה ז'* * *חופש פעולהמרחב -
11 свобода волеизъявления
свобода волеизъявленияחוֹפֶש הַרָצוֹן ז' -
12 свобода воли
свобода волиבּחִירָה חוֹפשִית נ' -
13 свобода выбора
свобода выбораבּחִירָה חוֹפשִית נ'; חוֹפֶש בּחִירָה ז' -
14 свобода голосования
свобода голосованияחוֹפֶש הַצבָּעָה ז' -
15 свобода личности
свобода личностиחוֹפֶש הַפּרָט ז'; חֵירוּיוֹת הַיְסוֹד /הַפּרָט -
16 свобода передвижения
свобода передвиженияחוֹפֶש תנוּעָה ז' -
17 свобода прессы
свобода прессыחוֹפֶש הַעִיתוֹנוּת ז' -
18 свобода слова
свобода словаחוֹפֶש בִּיטוּי ז', חוֹפֶש בִּיטוּי, חוֹפֶש דִיבּוּר ז' -
19 свобода совести
свобода совестиחוֹפֶש הַמַצפּוּן ז' -
20 свобода создания объединений
свобода создания объединенийחוֹפֶש הִתקַשרוּת ז'
См. также в других словарях:
Свобода (значения) — Свобода: Свобода как философский термин Свобода богиня Свобода имя. Персоналии: Свобода Кончаковна (в крещении Настасья) дочь половецкого хана Кончака, жена Владимира Игоревича с 1185 года Свобода фамилия. Персоналии … Википедия
СВОБОДА — многозначное понятие, крайние значения которого: 1) С. как возможность индивида самому определять свои жизненные цели и нести личную ответственность за результаты своей деятельности; 2) С. как возможность действовать в направлении цели,… … Философская энциклопедия
СВОБОДА ВОЛИ — понятие европейской моральной философии, окончательно оформившееся у И. Канта в значении интеллигибельной способности индивида к моральному самоопределению. В ретроспективном плане (до или посткантовские теории) термин «Св.» можно рассматривать… … Философская энциклопедия
Свобода — Базовые понятия Свобода воли Позитивная свобода Негативная свобода Права человека Насилие … Википедия
Свобода совести — Свобода Базовые понятия Свобода воли Позитивная свобода Негативная свобода Права человека Насилие · … Википедия
Свобода вероисповедания — Свобода Базовые понятия Свобода воли Позитивная свобода Негативная свобода Права человека Насилие · … Википедия
Свобода собраний — Свобода Базовые понятия Свобода воли Позитивная свобода Негативная свобода Права человека Насилие … Википедия
Свобода — Свобода ♦ Liberté Быть свободным значит делать что хочешь. Отсюда три основных смысла этого слова, связанные именно с делом: свобода действия (если под делом разуметь действие), свобода желания (если под делом разуметь желание; ниже мы… … Философский словарь Спонвиля
Свобода ассоциаций — Свобода Базовые понятия Свобода воли Позитивная свобода Негативная свобода Права человека Насилие · … Википедия
Свобода передвижения и выбора места жительства — Свобода Базовые понятия Свобода воли Позитивная свобода Негативная свобода Права человека Насилие · … Википедия
Свобода или смерть! — Свобода или смерть! чрезвычайно распространённый лозунг в среде крайне левых или крайне правых политических партий и движений патриотических, освободительных и повстанческих, революционных, анархистских, террористических организаций,… … Википедия